Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Вересень » 15 » Проблеми "поголовної" перевірки знань школярів
11:40
Проблеми "поголовної" перевірки знань школярів

Аналіз проблемних аспектів цьогорічного проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі.

Юридичні аспекти


Наказ Міністерства освіти і науки України № 995 від 17.07.2013 р. вказує, що моніторинг проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1283 від 14.12.2012 р. "Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти". Але в пункті 13 цього Порядку зазначено, що "Моніторинг проводиться виконавцями у межах коштів, передбачених їм у відповідних бюджетах, а також за рахунок інших джерел". На жаль, місцевими бюджетами на 2013 рік не передбачені видатки на проведення моніторингу якості освіти в 5-х і 10-х класах комунальних загальноосвітніх закладів, у тому числі на придбання збірників завдань і оплату роботи вчителів під час проведення моніторингу.

До речі, додаткова оплата роботи педагогів під час проведення моніторингу є обов’язковою тому, що ці контрольні роботи не передбачені в навчальних програмах і не входять до тарифікації вчителів. Окрім того, оплата за перевірку письмових робіт учнів не передбачена нормативними документами з більшості предметів, що включені до порядку проведення моніторингу.

Таким чином, усі видатки на проведення моніторингу (забезпечення навчальних закладів збірниками завдань і оплата праці педагогів поза межами навчального плану та тарифікаційного навантаження) повинні здійснюватися відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1283 від 14.12.2011 р., а саме, виконавцем проведення моніторингу (п. 1.2. наказу МОН України № 995 від 17.07.2013 р.) - Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти.

Також, наказ МОН України № 995 від 17.07.2013 р. не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, тому він не є нормативно-правовим документом, на підставі якого органи місцевої влади та самоврядування можуть здійснювати відповідні видатки з місцевих бюджетів на проведення моніторингу якості освіти в комунальних навчальних закладах.

Крім того, проведення моніторингу якості освіти замість навчальних годин інваріантної частини навчального плану не передбачено базовим навчальним планом Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011 р. та чинними навчальними програмами.

Якщо ж МОН України передбачає участь педагогічних працівників у проведенні моніторингу якості освіти на безоплатній основі, але понад тарифікаційне навантаження учителів, то наказ МОН необхідно було б узгодити з Центральною радою профспілки працівників освіти.

Таким чином, проведення моніторингу якості освіти може відбуватися тільки поза межами навчального процесу. Як наслідок, це призведе до перенавантаження учнів понад гранично допустиме навантаження, а також до необхідності додаткової оплати роботи вчителів понад тарифікаційне навантаження.

Методичні аспекти


Наказом МОН України № 995 від 17.07.2013 р. передбачене проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання, у тому числі в основній школі. Моніторинг планується провести в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності. Нагадаємо, що згідно законодавства до переліку загальноосвітніх навчальних закладів входять також вищі навчальні заклади І‑ІІ рівнів акредитації та професійно-технічні навчальні заклади, що надають повну загальну середню освіту.

У той же час, "Методичними рекомендаціями з проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі" (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти № 14.1/10-2824 від 27.08.2013 р.) передбачено проведення моніторингу якості освіти за наслідками навчання в основній школі тільки для учнів 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Нагадуємо, що близько 50 % випускників основної школи продовжують навчання у ВНЗ І‑ІІ рівнів акредитації та закладах професійно-технічної освіти й не беруть участь у моніторингу якості освіти.

Наслідком виключення певних категорій випускників основної школи, тим більше в такій кількості (50 %), є визнання вибірки для проведення моніторингу нерепрезентативною, і, як наслідок, результати такого моніторингу ні в якому разі не можна визнавати об’єктивними. Питання: кому потрібен такий напівфабрикат і які висновки та рекомендації можна зробити на цій підставі? Мабуть, теж напівфабрикат. Але це вже емоції, вибачте.

Слід також зазначити, що проведення моніторингу якості освіти на сьомому тижні поточного навчального року (нагадаємо, що в цьому навчальному році вже буде проведено від шести до 24-х уроків із відповідних предметів) призведе до того, що результати моніторингу якості навчання в попередньому навчальному році не можна буде визнати «чистими» через дуже велику погрішність у підсумку.

Крім того, наказом МОН України № 995 від 17.07.2013 р. визначено напрям проведення моніторингу: "результати навчальної діяльності учнів у початковій та основній школі". Але результат "навчальної діяльності учнів" уже перевірено під час держаної підсумкової атестації у травні минулого навчального року. Тому повторна перевірка засвоєння навчального матеріалу є або недовірою до об’єктивності роботи державних комісій (на якій підставі?), або перевіркою довгострокової пам’яті випускників і, отже, ніяк не перевіркою "результатів навчальної діяльності".

Можливо, було б доцільним визначити напрямом проведення моніторингу "якість (або результативність) надання освітніх послуг у початковій і основній школі". Але в цьому випадку тестувати потрібно було би вже не "стрелочника" ‑ учня, а умови навчально-виховного процесу, матеріально-технічне, науково-методичне, кадрове забезпечення навчальних закладів, проблемні питання в організації навчально-виховного процесу. А це вже, зрозуміло, "діяльність держави, органів влади й управління, тих, хто надає освітні послуги". У такому випадку й результати моніторингу, і проблеми, що впливають на якість освітніх послуг, можна було би врахувати в подальшій діяльності та визначити ступінь їх упливу на забезпечення якості освіти.

Організаційні аспекти


Результативність навчальної діяльності учнів перевіряється під час проведення держаної підсумкової атестації (відповідно до Положення про ДПА). Тому моніторинг можливо проводити до проведення державної підсумкової атестації. У такому разі моніторинг може й повинен визначити проблеми та допомогти досягнути кращого результату. А це й є його провідна мета. Проведення ж моніторингу після офіційного законного визначеного результату має зовсім іншу мету.

Також, проведення моніторингу якості освіти засобами тестування ні в якому разі не вимагає «поголовної» перевірки. Досвід проведення моніторингових досліджень TIMSS та інших засвідчує, що є більш раціональні, більш об’єктивні та більш репрезентативні варіанти проведення моніторингових досліджень.

Має бути далі, але, сподіваюсь, цього достатньо для продовження дискусії.

Сергій
Міронов, учитель

Джерело: http://osvita.ua/school/monitoring/37012/

Переглядів: 675 | Додав: Svetlana | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
П`ятниця, 09.12.2016, 14:32
Вітаю Вас Гість
Пошук
Календар
«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Друзі сайту